ПСИХОЛОГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ У РАЗІ ПРОЯВУ ВІДЧАЮ АБО СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ДИТИНИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ ЩОДО НАДАННЯ ДОПОМОГИ СТУДЕНТУУ РАЗІ ПО­ТЕНЦІЙНОГО СУЇЦИДУ

Підбирайте ключі до розгадки суїциду

Попередження суїцидів полягає не тільки у піклуванні та підтримці, а і у здатності розпізнавати ознаки можливої небезпеки: суїцид альні погрози, які передують спробі самогубства, депресія, значні зміни у поведінці молодої людини тощо.

Зверніть увагу на прояви безпорадності та безнадії

З’ясуйте, чи не є ця людина одинокою та ізольованою.

Приймайте суїцидента як особистість

Не вважайте, що людина не здатна і не може наважитися на самогубство. Якщо ви думаєте, що комусь загрожує небезпека самогубства, дійте відповідно до своїх власних почуттів і переконань. Небезпека, що ви перебільшите потенційну загрозу – ніщо порівняно з тим, що хтось може загинути в результаті вашого невтручання.

Налагодьте турботливі стосунки

У ситуації відчаю немає часу для моралізування, а лише для доброзичливої підтримки, яку потрібно висловлювати не лише словами, але й невербально (обійняти, лагідно доторкнутись, демонструвати відкриті жести тощо). Для того, хто відчуває, що він не потрібний і не любимий, турбота чуйної людини є могутнім підбадьорливим засобом.

Будьте уважним слухачем

Якщо людина перебуває у депресивному стані, то їй більше потрібно говорити, аніж когось слухати. Вона страждає від сильного почуття відчуження і не завжди готова сприйняти ваші поради, відгукнутися на ваші думки і потреби. Не засуджуйте таку людину, вона хоче позбутися болю, але не може знайти виходу. Спробуйте, по можливості, залишитися спокійним і розуміючим. Ви можете надати безцінну допомогу, вислухавши розповідь про почуття цієї людини, її печаль, провину, страх чи гнів. Інколи, якщо ви просто мовчки посидите з нею, це і буде доказом вашої зацікавленості і турботи.

Не сперечайтеся

Зіштовхуючись із суїцидальною загрозою, оточуючі часто відповідають: «Подумай, ти живеш набагато краще, аніж інші, ти мав би дякувати долі» тощо. Такі відповіді зразу блокують подальше обговорення і викликають ще більшу пригніченість. Ні в якому разі не висловлюйте обурення, якщо ви присутні під час розмови про самогубство. Вступаючи в дискусію з пригніченою людиною, ви можете не лише програти суперечку, а й втратити людину.

Запитуйте

Запитання повинні бути прямі, наприклад: «Ти думаєш про самогубство?». Це не викличе подібної думки, якщо її раніше не було. Але якщо людина думає про самогубство і, нарешті, знаходить когось, кому небайдужі її переживання і хто згоден обговорити цю заборонену тему, то це може принести полегшення, допомогти зрозуміти свої почуття і досягнути очищення.

Не пропонуйте невиправданих утіх

Після того, як ви почули від когось про суїцидальну загрозу, у вас може з’явитися бажання сказати: «Ні, ви насправді так не думаєте», «Це швидко пройде». Не слід цього робити, адже причина, з якої людина посвячує вас у свої думки, полягає у її бажанні занепокоїти інших своєю ситуацією. Якщо ви не виявите зацікавленості і чуйності, то людина у стані депресії може розцінити ваші висловлювання як прояв зневаги і недовіри, що лише посилить її відчуття недовіри.

Пропонуйте конструктивні підходи

Одне з найважливіших завдань профілактики суїциду полягає в тому, щоб допомогти людині визначити джерело психічного дискомфорту. Необхідно допомогти ідентифікувати проблему і якомога точніше визначити, що її поглиблює, а також переконати в тому, що вона може говорити про свої почуття і переживання без сорому, навіть про негативні емоції. Доцільно сказати: «Ви схвильовані. Може, якщо ви поділитеся своїми проблемами зі мною, я спробую зрозуміти вас». Якщо кризова ситуація і емоції названі, то слід з’ясувати, як людина розв’язувала схожі ситуації в минулому. Це називається «оцінкою засобів розв’язання проблем». Спробуйте спільно розкрити способи виходу з криз у минулому. З’ясуйте, що залишається позитивно значущим для людини? Що вона цінить? Відзначте ознаки емоційного пожвавлення, коли мова буде вестися про «найкращій» час у житті. Хто ці люди, котрі продовжують хвилювати? Чи не виникло якихось альтернатив після аналізу життєвої ситуації? Чи не з’явилася надія?

Вселяйте надію

Надія допомагає вийти з полону думок про самогубство. Але надія повинна випливати із реальності. Немає сенсу говорити «Не хвилюйтеся, все буде добре», коли все добре бути не може. Надії виникають не з відірваних від реалій фантазій, а із здатності людини хотіти і досягати поставленої мети. Надія має бути обґрунтована. Коли людина повністю втрачає надію на гідне майбутнє, їй потрібно запропонувати альтернативу: «До кого ви могли б звернутися за допомогою?», «Як можна було б змінити ситуацію?». Важливо допомогти людині зрозуміти, що не потрібно зосереджуватися лише на одному полюсі емоцій. Людина може любити і в той же час інколи відчувати відверту ненависть; сенс життя не зникає, навіть якщо воно приносить душевні страждання. Основи для реалістичної надії мають бути подані чесно, переконливо і м’яко. Дуже важливо при цьому підкреслити людські можливості і силу, а також те, що кризові стани, за звичай минають, а самогубство є безповоротним.

Оцініть міру ризику самогубства

Спробуйте визначити серйозність можливого суїциду. Адже наміри бувають різними – від швидкоплинних, нечітких думок про таку можливість до наявності чітко розробленого плану самогубства певним способом. Важливо з’ясувати й інші негативні фактори: алкоголізм, вживання наркотиків, міру емоційних розладів і дезорганізації поведінки, почуття безнадійності і безпорадності. Чим детальніше розроблений план самогубства, тим вищий його потенційний ризик.

– Не залишайте людину одну у випадку високого суїцидального ризику.

– Зверніться за допомогою до спеціалістів.

– Важливо якомога довше зберігати турботу і під­тримку студента. Якщо критична ситуація і минулася, то спеціалісти чи сім’я не повинні дозволяти собі розслаблення. Найгірше може бути попереду. За покращення часто приймають підвищення психічної активності. Потенційні суїциданти кидаються у вир діяльності, просять вибачення у тих, кого образили. Оточуючі відчувають полегшення і послаблюють пильність. Але така поведінка може свідчити про рішення розрахуватися з усіма боргами і зобов’язаннями, після чого можна покінчити із собою. Половина суїцидантів здійснює самогубство протягом трьох місяців після початку психологічної кризи. Допоможіть студенту адаптуватися в соціумі.

Використовуйте засоби підвищення цінності людини та її життя

Ці заходи стануть ефективнішими, якщо студенти дові­ряють куратору та знають, що він ніколи не зраджував студенту і не зрадить йому у кризовій ситуації.

ПАМ’ЯТАЙМО!