Сьогодні, 29 вересня, Україна вшановує 84-ті роковини масових розстрілів у Бабиному Яру.

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру було здійснено  протягом 29–30 вересня 1941 року. Трагедія стала наслідком нацистської політики, в основі котрої була ненависть до інших народів, їх звичаїв і традицій. Протягом двох днів було розстріляно майже 34 тисячі євреїв і мешканців Києва.

Бабин Яр – це Голгофа пам’яті. Некрополь, де загинуло близько 150 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами впродовж 1941–1943 років. Серед них не тільки євреї та роми, а й усі підозрювані в нелояльності до окупантів: в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Довідково:

Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.

Виконавцем розстрілів кінця вересня – початку жовтня 1941 року в Бабиному Яру була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.

До 29 вересня  зондеркоманда захопила дев'ять провідних єврейських рабинів Києва і наказала їм виголосити відозву: "Після санобробки всі євреї і їх діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця". 27-28 вересня нацистські власті віддали наказ про те, щоб 29 вересня єврейське населення міста до восьмої години ранку з'явилося в призначену точку збору з документами і цінними речами. Оголошення про те, що невиконання наказу каратиметься розстрілом, було розклеєно по всьому місту.

Більшістю з тих, для кого ранок 29 вересня став останнім, були жінки, діти і люди похилого віку, адже доросле чоловіче населення було призване в армію. Гітлерівці влаштували пропускний пункт, через який по черзі проводили 30-40 чоловік, відбирали у них речі і примушували роздягатися. Потім поліцаї за допомогою палиць заганяли людей до насипу на краю яру глибиною 20-25 метрів. На протилежному боці знаходився кулеметник. Постріли глушилися музикою і шумом літака, який кружляв над яром. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

Загальну кількість загиблих українських євреїв можна оцінити в 1,8 млн осіб. Загалом Україна втратила близько 70 % довоєнного єврейського населення.
Масові вбивства єврейського населення відбулися також у Львові, Бердичеві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську та інших містах України. Крім того, значна частина єврейського населення УРСР була вивезена і знищена на території Польщі – у «таборах смерті» Освенцім, Майданек, Треблінка та ін.

• Попередня
• Наступна