Шанування та плекання рідної мови – це не просто справа особистого вибору, а важливий і почесний обов’язок кожного українця. Особливо гостро це відчувається нині, у непрості часи для нашої держави, коли слово і мова стають справжньою зброєю, символом стійкості та єдності. Недарма Панас Мирний наголошував, що «найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування». Українська мова – це зв’язок поколінь, пам'ять і душа нації.

День української писемності та мови щороку нагадує нам про велич і складний шлях становлення нашої мовної культури, про подвижників, які зберігали, розвивали і передавали українське слово наступним поколінням. Цьогоріч це свято відзначають 27 жовтня.

Традиційним символом цього дня став Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який уже двадцять шостий раз об’єднує українців з різних куточків світу. Цьогорічний радіодиктант під назвою «Треба жити» прочитала заслужена артистка України Наталія Сумська, авторкою тексту стала сучасна українська письменниця Євгенія Кузнєцова.

До написання радіодиктанту активно долучилася студентська та викладацька спільнота Боярського фахового коледжу НУБіП України. Учасники вкотре засвідчили любов до рідної мови, прагнення вдосконалювати свої мовні навички та підтримувати українські культурні традиції. Спільне написання стало не лише перевіркою знань, а й актом духовного єднання та віри у перемогу.

Радіодиктант національної єдності – це більше ніж навчальна подія, це щорічний символ непорушного зв’язку українців, незалежно від місця їх проживання. Він нагадує нам про важливість збереження своїх коренів, адже втрачаючи мову, ми втрачаємо свою індивідуальність, культуру та ідентичність.

Тож нехай українське слово звучить упевнено, гордо і натхненно, адже в ньому – сила, історія та майбутнє нашого народу.

Викладачі української мови

• Попередня
• Наступна