Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту.

Голокост - це слово болю і страждань. Ним називають геноцид євреїв й інших соціальних груп, вчинений нацистами під час Другої світової війни. Крім євреїв, нацисти винищували гомосексуалів, психічно хворих людей, інвалідів, радянських військовополонених і всіх, кого вважали «неповноцінним». Під час Голокосту було вбито близько 6 мільйонів євреїв, що становить приблизно третину всього єврейського населення світу.

«Неповноцінних» за нацистськими переконаннями людей утримували в спеціальних таборах смерті. На ув'язнених часто ставили експерименти, а через жахливі умови проживання багато ув'язнених навіть не доживали до страти. Найвідомішим нацистським концтабором був Аушвіц у польському місті Освенцим.

Нацисти також розшукували і розстрілювали євреїв на окупованих територіях. В Україні Бабин Яр став один із місць масових вбивств євреїв та місцевих жителів. Приводом для різанини послужили два вибухи, в результаті яких був зруйнований німецький штаб і центр міста. Лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 тисяч київських євреїв. Загальна кількість загиблих у Бабиному Яру з 1941 по 1943 рік, за різними оцінками, становить від 70 000 до 100 000 людей. Зараз тут знаходиться Меморіальний комплекс, присвячений пам'яті жертвам Голокосту.

З метою, щоб люди ніколи не забули про злочини нацистів і щоб пам'ять невинно вбитих була вшанована Генеральна асамблея ООН своєю резолюцією від 1 листопада 2005 року запровадила Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Дату 27 січня обрали не випадково – саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – «Аушвіц-Біркенау». Україна приєдналася до відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.

Починаючи з 2022 року День пам'яті жертв Голокосту проходить під час війни в Україні, яку вже назвали геноцидом українського народу.

Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Значить, нам потрібно потроїти зусилля, віднайти нові підходи для збереження цієї памʼяті живою, для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.

• Попередня
• Наступна