Добра пам’ять про Олексія Хомича Андріяшева
- Деталі
- Автор: Редактор
-
Категорія: Новини
-
Опубліковано: 20 лютого 2026
-
Перегляди: 124
17.02.2026 року виповнилося 200 років від дня народження видатного педагога, українського природознавця, мецената, громадського діяча, видавця, бджоляра, засновника «Практичної школи бджільництва» та патріота - Олексія Хомича Андріяшева.
Колектив КУ "Боярський краєзнавчий музей" побував на екскурсії в музеї коледжу.
Гостинно зустріли екскурсантів директор коледжу Сергій КРОПИВКО, заступник директора з виховної роботи Іванна ГЕТЬМАНЧИК та завідувачка навчально-методичним кабінетом Наталія ГАПОНЮК. Наталія Петрівна розповіла про життєвий шлях Олексія Хомича Андріяшева.
О.Х. Андріяшев народився 17 лютого 1826 року на хуторі Германівщина Золотоноського уїзду Полтавської губернії. Першу освіту Олексій здобув у Переяславському державному училищі, потім навчався у семінарії і Ніжинському ліцеї графа І.О. Безбородька.
Наступний крок - юридичний факультет університету святого Володимира (нині Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), куди Олексій був прийнятий на казенне утримання. У 1850 році, отримавши ступінь кандидата права, О.Х. Андріяшев працює у Чернігівській гімназії старшим викладачем правознавства, читає курс слов'янської мови, історії, географії і одночасно працює над дисертацією.
У травні 1856 року він здобуває ступінь магістра цивільного права.
Напевно, його чекала викладацька робота у Чернігові, проте знайомство із Миколою Івановичем Пироговим – видатним медиком, педагогом, засновником військово-польової хірургії, учасником оборони Севастополя у 1854–1855рр. спрямувало життєвий шлях О.Х. Андріяшева в іншому напрямку. Після закінчення Кримської війни М.І. Пирогов перебуває на адміністративно-педагогічній роботі, а потім стає опікуном Одеського, а з 1858р. Кримського навчального округу. З появою у Києві М.І. Пирогова, який був куратором Київського навчального округу за короткий час відбулися великі зміни в Першій гімназії, що була в ті часи одним з найавторитетніших навчальних закладів Києва. Викладачі отримали статус неротного командира, а педагога, якому довіряють учнів не для муштри, а для навчання і виховання. Змінилися методи викладання, система іспитів. Для новаторських перетворень М.І. Пирогову потрібні були нові люди і він запросив О.Х. Андріяшева, який добре зарекомендував себе у Чернігові, на відповідальну посаду інспектора Першої гімназії. Призначення відбулося у 1860 році, а через 3 роки він її очолює і одночасно бере участь у діяльності інших закладів, пов'язаних з освітою; займається просвітницькими і благодійними справами. Гімназисти запам'ятали його добрим і небайдужим учителем.
У серпні 1890 року вчений виходить на пенсію, але продовжує очолювати училище незрячих. Проживаючи у власному будинку по вул. Іванівській (з 1903 року - вул. Тургенівська), Андріяшев завів пасіку і цілком віддався своєму давньому захопленню - бджільництву. У 1985 році Олексій Хомич почав видавати часопис "Ежегодник пчеловодства" та порушив клопотання перед Міністерством землеробства про заснування Південно-Російського товариства бджільництва. У лютому 1897 року О.Х. Андріяшева обрали головою цього товариства. На території його садиби розміщувалося правління товариства, редакція і школа бджільництва. У червні 1902 року прийнято височайше повеління Государя Імператора про виділення товариству 5 десятин казенної землі та 150 штук дубових та соснових колод у Збірно-Будаївській лісовій дачі для закладання "Практичної школи бджільництва" поблизу залізничної станції Боярка. Цього ж року тут були зведені перші будівлі для школи. Завдяки пожертвуванням Андріяшева у Києві була відкрита "Практична школа бджільництва", яка у 1904 році перебазувалася в Боярку. О.Х. Андріяшев віддав 20 тисяч карбованців, 100 бджолиних сімей, бібліотеку, бджолиний музей, інвентар, майстерню і сам узяв участь у підготовці кадрів в галузі бджільництва.
В останні роки життя Олексій Хомич тяжко хворів і майже втратив зір, але до самої смерті продовжував займатися бджолярством. Помер О.Х. Андріяшев 31 липня 1907 року і був похований на Байковому кладовищі у Києві.








