24 лютого 2022 року – мабуть, найважчий день в історії незалежної України. День, коли не просто почалася війна. День, коли було зруйновано спокій і благодать на нашій благословенній, намоленій Батьківщині. День, коли горіло і небо, і земля…

24 лютого 2022 року, близько 4 – ї години ранку, росія розпочала війну з Україною.

Очільник країни-агресора путін 24 лютого оголосив, що починає спецоперацію в Україні й вводить російські війська. Після цього на низку українських міст було скоєно ракетні удари, атаковано військові об’єкти Збройних сил України. Війська рф обстрілюють і знищують ключові об’єкти інфраструктури, проводять масовані обстріли житлових районів українських міст і сіл з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню, авіабомб і балістичних ракет. По всій території держави запроваджується воєнний стан.

Так, ми з вами зараз переживаємо жахливі дні, бо в нас ВІЙНА.

Ще чотири роки тому ми не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же вона торкнулася кожної родини. Хто відправив на війну сина, чоловіка чи батька і з нетерпінням їх чекає, хто став волонтером і постачає солдатам усе необхідне, є їхнім зв’язком із мирним світом. Усе населення підтримує армію чим може та молиться за наших воїнів. А діти вірять у щасливе майбутнє, у завершення війни й панування миру на Землі.

Цей день увійшов в історію як символ незламності, мужності, і, безперечно, єдності нашого народу. Сила духу українського народу вражає. Нас не злякали ракети, обстріли, відключення світла, постійний психологічний тиск, біль і розчарування.

Сьогодні для багатьох українців питання свободи та волі, як ніколи є важливим. Ми всі боремося за те, аби Український Гімн лунав на всій території України, у кожному куточку нашої незламної держави. Він закликає українців пам’ятати про минулу й сьогоденну славу Батьківщини, про високу жертовність її синів і дочок у боротьбі за волю й незалежність.

Здобувачі освіти творчої студії «ОГО» Боярського фахового коледжу, підготували відеороботу до річниці війни в Україні, як знак пам’яті, шани, сили, віри та надії, намагаючись торкнутися глибин людської душі, спонукаючи всіх нас до розмислення…

Ми всі розуміємо біль всіх втрат і глибоко співчуваємо родинам загиблих. Пам’ятаймо всіх, живих і тих, хто вже не з нами. Солдатів і активістів, цивільних, лікарів і волонтерів. Пам’ятаймо старих, пам’ятаймо молодих. Вони боролися за наше життя. Не забуваймо це. Закарбуймо їхні імена у пам’ять вічності. Серед них на жаль є імена наших випускників –  згадуємо кожного…

Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Тримаємось і віримо – Україна переможе і буде вільною, мирною державою! Слава всім, хто воює за Україну! Світла пам’ять кожному, хто віддав своє життя за нашу свободу!

Слава Україні! Героям Слава!

 

Олена МІКОСЯНЧИК,

викладач гуманітарних та суспільних дисциплін