25 лютого 2026 року виповнюється 155 років від дня народження однієї з найбільших постатей української літератури – Лесі Українки. Ця жінка, яка залишила незабутній слід в історії культури, не лише як поетеса, а й як драматург, публіцист, перекладачка і громадська діячка, стала символом мужності, гідності та патріотизму для багатьох поколінь українців.

Леся Українка, справжнє ім’я якої – Лариса Петрівна Косач, народилася в м. Новоград-Волинський. Її творчість відзначалась глибоким ліризмом, філософським змістом і незвичайною силою слова. Вона розкривала душу українського народу, зверталася до тем боротьби, національного визволення, любові і гідності. Її поезія і драматургія змінили національний літературний процес, надавши йому нових глибоких значень.

Вірші Лесі Українки стали маніфестом свободи і боротьби. Її знамените «Contra spem spero» («Без надії сподіваюся») стало символом незламності духу і боротьби, яке вона сама зображала в усіх аспектах свого життя, долаючи важку хворобу.

Серед найбільших творів Лесі Українки – драми «Лісова пісня», «Кассандра», «Оргія», які не лише відображають глибокі внутрішні переживання, а й ставлять важливі питання щодо природи людини, її духовності та прагнення до свободи.

Окрім творчості, Леся Українка активно займалася громадською діяльністю. Вона була відданою прихильницею українського національного руху. На її думку, культура мала бути не лише елементом національної самоідентифікації, а й важливим інструментом для боротьби за свободу і рівноправ’я.

Сьогодні, через 155 років після її народження, Леся Українка залишається однією з найбільш обговорюваних постатей української культури. В Україні та за її межами проводяться численні заходи, присвячені її творчості, проходять лекції, виставки, конференції. Її ім'я носить Національний академічний театр Лесі Українки в Києві, а її твори перекладено багатьма мовами світу.

І хоча життя Лесі Українки було коротким – вона померла в 1913 році на 42 році життя, її спадщина живе й надалі, надихаючи нові покоління на творчість, боротьбу за права людини і національну гідність. Її поезія, як і її життя, є доказом того, що навіть у найскладніших умовах можна залишатися вірним своїм переконанням і бути прикладом для інших.

Леся Українка – це не лише ім’я на сторінках підручників з літератури, це постать, яка, як і її вірші, буде жити в серцях тих, хто вірить у силу слова, у важливість боротьби за свободу і гідність.

Тетяна ГАЦЬ, 

викладач гуманітарних та суспільних дисциплін

• Попередня
• Наступна