З метою вдосконалення якості ОПП Екологія, 21 листопада 2024 року в онлайн-форматі відбулася робоча зустріч групи кадрового забезпечення зі спеціальності 101 Екологія галузі знань 10 Природничі науки зі стейкхолдерами на якій були присутні: Надія МАНІШЕВСЬКА – керівник групи кадрового забезпечення; Тетяна ІВАНЧЕНКО – голова циклової комісії еколого-природничих та сільськогосподарських дисциплін; Діана СТАДНЮК – викладач-методист, Алла КЛЕПКО – доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності Національного університету біоресурсів і природокористування України, Катерина БЛАГОДАРОВА – заступниця директора з економічних питань ТОВ «ВТОРМАГ», Ірина БРОВКО – кандидат сільськогосподарських наук, директор ТОВ «Інститут Агробіології», Інна ШУМИГАЙ, кандидат сільськогосподарських наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання Інституту агроекології й природокористування НААН, Іван ГАМОВ, представник органів студентського самоврядування.

В умовах сьогодення необхідно враховувати пропозиції стратегії розвитку сучасної освіти, тенденцій ринку праці та відкриття нових освітньо-професійних програм.

Учасники зустрічі ознайомили з видами діяльності підприємств, обговорили сучасні виклики, щодо підготовки фахівців екологічного профілю, вимогами роботодавців до фахівців спеціальності 101 Екологія.

23 листопада 2024 року в Боярському фаховому коледжі відбувся День відкритих дверей. Цей захід став чудовою нагодою для абітурієнтів та їхніх батьків дізнатися більше про освітні програми, умови навчання та перспективи, які відкриває заклад.

Програма заходу була насиченою і цікавою. Спочатку практичний психолог Володимир КОРОБОВ провів тренінг «Правильний вибір професії – успішне майбутнє», що допоміг абітурієнтам зрозуміти, яка спеціальність відповідає їхнім здібностям і характеру. Для майбутніх агрономів та екологів викладачі Ірина ЄВПАК та Тетяна ІВАНЧЕНКО організували експерименти з визначення азоту, фосфору, калію у сільськогосподарській продукції та проводили кольорові досліди. Ольга АДАМЕНКО та Роман ТАСАЖ продемонстрували майбутнім геодезистам та майстрам лісу прилади, що використовуються у професійній діяльності. Руслана ТАТАРЧУК разом зі студентами провели для гостей майстер-клас зі створення флористичної композиції.

Викладач Валерій НЕДОСЕКІН вчив майбутніх студентів розробляти логістичні маршрути, а Олександр МАГДИБОР складати комп’ютер. А викладач економічного відділення Тетяна ПУШКАР разом зі студентами провели цікаву гру «Фінансова дженга».

Під час зустрічі директор коледжу Сергій КРОПИВКО розказав гостям про структуру навчання, перелік спеціальностей і можливості для практичної підготовки студентів. Відповідальний секретар приймальної комісії Вікторія ВІРКО детально розповіла про етапи вступу, створення електронного кабінету, подачу заяв, а також дала корисні поради щодо написання мотиваційного листа та підготовки до співбесіди.

День відкритих дверей став не лише інформативним, а й надихаючим для учасників. Завдяки інтерактивним майстер-класам і тренінгам кожен зміг відчути себе частиною дружньої студентської спільноти.

Майбутнім студентам бажаємо вдалого вибору професії та впевненого старту на шляху до мрій. Боярський фаховий коледж чекає на нових талановитих студентів!

23 листопада в Україні віддають шану загиблим українцям внаслідок влаштованого радянською владою штучного Голодомору. День пам'яті встановлено 1998 року Указом Президента України. Вшановують загиблих у четверту суботу листопада.

У цей день Україною проводяться інформаційні заходи про Голодомор, як в Україні так і за кордоном. О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання в пам'ять про загиблих. У церквах проводять поминальні богослужіння, а в Києві покладають квіти до Меморіалу жертв Голодомору.

Українці цього дня долучаються до акції «Запали свічку», ставлячи свічку на підвіконня в пам'ять про всіх загиблих від голоду.

Голод 1932-1933 років був влаштований радянською владою як покарання для українців, адже українське селянство, яке на той час становило більшість населення України, пам’ятало ще недавні часи УНР і Гетьманської держави. Селянський рух постійно чинив опір радянській владі.

За розсекреченими данимиправоохоронних органів України тільки від20 лютогодо2 квітня1930року в Українській СРР відбулося 1716 масових виступів, з яких 15 кваліфікувалися «як широкі збройні повстання проти радянської влади» і відбувалися під гаслами: «Верніть нам Петлюру!», «Дайте другу державу!», «Хай живе самостійна Україна!», «Геть СРСР!», «Давайте завойовувати іншу свободу, геть комуну!». Натовпи селян зі співом«Ще не вмерла України…»ліквідовували місцеві органи влади, партійці й комсомольці втікали.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Цьогоріч цей день припадає на 23 листопада.

У 1993 році Президент підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні». Тоді ж було урочисто відкрито пам’ятний знак «Жертвам Голодомору 1932–1933 року» на Михайлівській площі у Києві, який до появи Меморіалу жертв Голодомору, виконував функції місця вшанування пам’яті жертв геноциду. В 1998 році Указом Президента України було встановлено щорічний національний пам’ятний День пам’яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада. Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор актом геноциду українського народу у 2006 році. Наразі парламенти близько трьох десятків країн визнали його геноцидом.

Три Голодомори, що зазнала Україна під час панування комуністичного режиму (у 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 рр.) – це найжорстокіші заплановані злочини в історії людства. Відбувалося масштабне нищення народу – виморювання українського населення, які жили в країні з найродючішими ґрунтами. Однак, тільки Голодомор 1932–1933 років визнано геноцидом українського народу. Україна й надалі буде прагнути відновлення історичної справедливості стосовно важливості визнання злочинів на світовому рівні.

І сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду. Для цього окупанти масово вбивають, депортують українців і руйнують міста. Тоді це був голод, зараз — обстріли й терор.

Закликаємо всіх долучитися до загальнонаціональної хвилини мовчання та запалити свічку пам’яті в знак глибокої шани до загиблих. Нехай світло запалених свічок стане символом нашої незламності та прагнення до правди і справедливості. Адже кожен вогник – це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутнє.

Пам’ятаємо злочини геноциду та його жертв. Пам’ятаймо свою історію, бо хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього!

Вічна пам’ять загиблим!