Моя душа - це клаптик України,

Який стискається щоразу і болить.

Без сліз дивитися не можна на руїни,

Цей злочин моє серце не простить...

Людмила СКРОЦЬКА

Спогади про початок війни з уст випускниці коледжу Людмили Скроцької (Масленнікова)   2003 року випуску спеціальності «Землевпорядкування»

«Ранок 24 лютого перевернув все моє життя, так як і кожного українця. Я не могла повірити, що на мою рідну Батьківщину може прийти війна. Це було страшно....Не так за себе, як за своїх дітей. Орки зупинилися в селі Рудницьке, це через село від нашого села Селище колишнього Баришівського і теперішнього Броварського району. І тільки дякуючи нашим хлопцям, вони не зупинилися у нашому селі. Але так, як я живу на пагорбі, то мені було видно з вікна всі вибухи, дим та язики полум'я цього всього жахіття. А коли, майже біля мого дому зірвали міст, я мало не посивіла, і в мене сталася панічна атака: я не могла вдихнути повітря. Це був єдиний раз, коли мій організм дав збій. Потім взяла себе в руки і пустила у серце віру і надію. Інколи декілька російських БТР курсували центральною вулицею нашого Селища, шукаючи вихід, але їх чекали невдачі. Бої були жорстокі, особливо у квітні, коли наші їх виганяли із сусіднього села. Дісталося і окраїні нашого села. Зачепило хати та сараї. Слава Богу, що люди залишилися живі.

Для того, щоб студенти правильно аналізували поезію необхідно прикласти чимало зусиль. Тому на заняттях з української літератури в групі А-22 говорили про поетичну спадщину П.Тичини.

Досліджували незвичайний стиль поета –«кларнетизм», розмірковували над тим в чому ж його суть, унікальність та неповторність.

Знайомилися з пейзажною лірикою. Як відомо, ліричні пейзажі – це своєрідна форма художнього пізнання людської душі. У такій поезії найвідчутніше передані переживання ліричного героя, тобто самого П.Тичини. Аналізували також інтимну та громадянську лірику.

П.Тичина залишив в українській літературі неперевершені зразки саме інтимної лірики. Його поетичні мініатюри розкривають красу людських почуттів у найвищих її виявах. Говорили також про мовне багатство та довершеність художніх засобів та образів у поезіях.

Хотілося б, щоб студенти сприйняли її не просто як пересічну поезію,а як справді духовний скарб, що збагачує серце і душу.

Тетяна ГАЦЬ, викладач гуманітарних дисциплін

Щороку, у четверту суботу листопада, в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв Голодоморів, які були на території України в ХХ столітті. Найбільший – це Голодомор 1932-1933 років. Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбувається під час повномасштабної війни росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять всіх жертв. 

24 листопада 2022 року у стінах Відокремленого структурного підрозділу «Боярський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування» відбулася зустріч керівництва навчального закладу з представником Пулавського технологічного парку. Чеслав РОЛЛА – голова Пулавського технологічного парку, розповів про свою діяльність та співпрацю між науковими підрозділами, університетами і науково-дослідними інститутами, як Польщі, так і інших країн Європи.

Директор коледжу, Сергій КРОПИВКО, розповів про історію нашого освітнього закладу, збережені вікові традиції, показав матеріально-технічну базу та представив можливості для навчального та професійного розвитку здобувачів освіти, зокрема щодо майбутньої співпраці, обміну досвідом та відправлення студентів на навчальне виробництво. 

Ми маємо величезне бажання встановити тісні зв'язки з Пулавським технологічним парком з метою подальшого співробітництва, здійснення спільних проектів та програм обміну студентами і викладачами. Надіємось, що це стане початком успішного партнерства для обох сторін, результатом якого буде створення нових ідей.

Методист, Наталія СИДОРКО

21-22 листопада викладачі циклових комісій економічних дисциплін та інформаціних технологій долучилися до проєкту Uni-Biz Bridge, який проводився для усіх викладачів університетів та коледжів України, з метою підвищити свою кваліфікацію та навички!

Нова українська школа потребує викладачів, які здатні не лише швидко опановувати сучасні методики викладання та виховання здобувачів освіти, а й адаптовувати їх до потреб освітнього середовища, створювати та впроваджувати власні розробки, організовувати процес навчання на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Викладач повинен бути готовим “працювати з поколінням, яке ставить нові питання”, а також “завойовувати авторитет і створювати нове оточення, нове знання, новий процес навчання”. Отже, в умовах активного пошуку інноваційних освітніх моделей, формується оновлений образ викладача: консультанта, порадника, тьютора, дослідника, новатора, фасилітатора такого, що володіє певним комплексом “hard skills” та “soft skills”, необхідним для здійснення ефективної професійно-педагогічної діяльності.